Народився 1944 року в Києві в сім'ї інженерів. Влітку бував у бабусі, яка мала будинок на околиці Білої Церкви. Звідти пам'ятає великий сад, що здавався йому цілим світом.

Року 1947 переїхав з матір'ю до Львова, здобув початкову освіту. Сусідом Яновичів в центрі повоєнного Львова був старий одноокий художник, за працею якого Ігор часто спостерігав і засвоював техніку копіювання.

Від 1955-го відвідував гурток образотворчого мистецтва при Львівському палаці піонерів, де траплялися нагоди надовше помандрувати в Карпати. Там вперше малював на пленері. Зі шкільних років активно займався спортивною гімнастикою. Під час обов'язкової на той час служби в радянській армії (1963–1966) відвідував художню студію при Будинку офіцерів у Львові, (керівник – Володимир Черкасов). Там вивчав рисунок, живопис, історію мистецтва, що заклали фундамент Ігоря як художника.

Наприкінці 1960-х навчався у Львівському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва (тепер – Львівська національна академія мистецтв), на відділенні художньої кераміки. Дипломна робота – «Декоративне оформлення інтер'єру танцювального бару готелю “Інтурист"».

Після закінчення навчання до початку 1980-х створював керамічні роботи, оформляючи громадські простори в таких містах як Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Тернопіль, Сімферополь, Євпаторія.

У 1987–1988 роках цілковито зайнявся живописом та графікою у власній студії. Ігор поступово відходить від фігуративного живопису та починає займатись виключно абстракцією.

Учасник понад 70 зарубіжних та міжнародних проєктів, автор понад 30 персональних експозицій і проєктів в Україні, Польщі, Литві, Австрії та Німеччині.

У 1992 році зацікавився технікою офорту, мав успіх на міжнародних трієнале графіки в Норвегії, США, Японії та Бельгії.

У 1994 році Ігор виставляє власний проєкт в берлінській галереї “Голіцин", та відвідує та Neue Nationalgalerie - де вперше бачить твори Антоні Тапіеса, що став для Яновича знаковою фігурою в мистецтві. Рік є важливим і через знайомство з музикантом Юрієм Яремчуком. Їх об'єднує погляд на спільні ідеї в сучасному мистецтві – пошук сильних емоційних станів, імпровізація та використання спонтанних моментів, гармонія та дисонанси.

Від 2000 року співпрацює з куратором Павлом Гудімовим. Один із знакових спільних проєктів – виставка «Діалог», де живопис Яновича був представлений у діалозі зі сакральною скульптурою XVIII – початку XX століть.

Тричі отримав нагороду Міжнародного трієнале живопису держав Карпатського регіону «Срібний квадрат» у Польщі (1998, 2003 і 2006).

В 2008 році Янович нову серію робіт на листах А4 - вони були різноплановими, не пов'язані єдиною ідеєю. Формат офісного паперу давав Ігорю відчуття повної свободи та бажання експериментувати з матеріалами. І хоча спочатку митець сприймав це як ескізи майбутніх картин то згодом зрозумів, що отримав повністю самодостатній цикл робіт. Це був початок нових проектів, які отримали своє фізичне втілення в 2011 році у форматі виставки «Суб'єктивний простір» та в 2017 році - як книга «Folder».

Далі Янович у співпраці з Марією Биковою розпочинають новий проект «Контекст», ідеєю якого є показати живопис в абсолютно незвичній ситуації, в нетиповому просторі чи соціальному середовищі. Личаківський цвинтар, ринок, вуличний вернісаж картин - деформовані стіни старовинного міста стали тим тлом для абстракцій Яновича, де виникав ефект третьої реальності. Роботи або органічно вписувалися в середовище, або працювали на контрасті.

У 2011 році спільно з Марією Биковою брав участь у виставці «Контекст» в Titanikas Exhibition Halls, Vilnius Academy Of Arts, неодноразово є учасником ArtVilnius.

У своїй творчості Ігор Янович часто намагався працювати серіями, циклами, що давала можливість чіткіше розкрити ідею проекту, надати певний рух, де кожна робота виглядала як частина цілого, такі проєкти: Матерія (2007), Горизонталі (2008), Суб'єктивний простір (2011), Лоботомія (2012), Течія (2014), Траєкторія (2016), Форма (2021), тощо.

Під час війни його роботи брали участь в таких країнах як Литва, Данія, Греція, Польща тощо. Свій останній проєкт “Фрагменти" Янович зробив 2023 року в Перемишлі в Galeria Sztuki Współczesnej (BWA).

28 грудня 2023 року Ігор, поставивши варити каву та сівши у власне крісло, загадково та спокійно пішов із життя. Ігор Янович похований у Львові, на Личаківському кладовищі, неподалік від таких митців як Володимир Лобода та Ярослав Мотика.

Події